Рейлі Сейгер "Востаннє, коли я збрехала" |#Бібліомістика
Літо завжди обіцяє більше, ніж здатне дати. Воно здається безпечним − яскравим, теплим, наповненим сміхом і ароматом хвої. Саме влітку дорослі легше відпускають дітей, а діти швидше приймають правила, які їм пропонують. Дитячий табір такий самий, як і літо, − це простір довіри: тут обіцяють пригоди, дружбу і спокійний сон після начиненого враженнями дня. Але є у таких місцях є значне підводне каміння – брехня тут зростає з катастрофічної швидкістю. І найстрашніше, що вона не звучить відкрито, а обережно прикидається грою. «Востаннє, коли я збрехала» Рейлі Сейґера починається з повернення. Не до будівель і не до людей, а до пам’яті, яка роками псувала людські долі. Цей роман працює з одним із найнебезпечніших запитань: що, як те, що ти вважав правдою в дитинстві, було лише зручною версією? І що, як брехня − це не завжди свідомий вибір, а спосіб вижити? ****Шукайте нас в соціальних мережах:http://www.facebook.com/pobugoncharahttps://www.instagram.com/pobu_goncharahttps://www.tiktok.com/@libgoncharpoltavahttps://libgonchar.org/Слухайте нові казки та бібліотечні подкасти за посиланнями:https://creators.spotify.com/pod/profile/pbug-gonchar/...https://open.spotify.com/show/4AknYT83eYbCwZ2pWeG2om...https://pca.st/p8x2n2qd#БібліотекаГончара #Відгук #Книги #Українськамістика #Підвал #Бібліомістика #Містика #Жахи #Фентезі #Горор
